Емілі Гауленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емілі Гауленд
Народилася20 листопада 1827(1827-11-20)[4][5][3]
Sherwood[d], Каюґа, Нью-Йорк, США[5]
Померла29 червня 1929(1929-06-29)[1][2][3] (101 рік)
Країна США
Діяльністьантивоєнна активістка, аболіціоністка, суфражистка
БатькоSlocum Howlandd[6]
Нагороди

Емілі Гауленд (нар. 20 листопада 1827(1827листопада20) — пом. 29 червня 1929) — філантроп і педагог. Особливо відома своєю діяльністю й інтересами у галузі освіти афроамериканців, вона також була рішучою прихильницею прав жінок і руху за помірність. Гауленд особисто фінансувала навчання багатьох темношкірих студентів і робила внески у такі заклади, як-от Інститут Таскігі[7].

Молодість й освіта

[ред. | ред. код]

Емілі Гауленд народилася в Шервуді, округ Каюга, штат Нью-Йорк[8], 20 листопада 1827 року[8]. Вона була дочкою Слокума та Ганни Толкот Гауленд, які були видатними членами Товариства друзів[8]. Її брат, Вільям Гауленд, служив у 106-му законодавчому зборі штату Нью-Йорк[9]. Вона здобула освіту в невеликих приватних школах у громаді та школі Маргарет Робінсон, Школі друзів у Філадельфії, штат Пенсильванія[10].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Активний борець за скасування рабства, Гауленд викладала у нормальній школі для кольорових дівчат (нині Університет округу Колумбія) у Вашингтоні, округ Колумбія, з 1857 до 1859 рік. Під час громадянської війни вона працювала в поселенні утікачів Кемп-Тодд в Арлінгтоні, штат Вірджинія, навчаючи звільнених рабів читати й писати, а також доглядаючи за хворими під час спалаху віспи, і зрештою була директором табору протягом 1864—1866 років[10].

У 1867 році вона заснувала громаду для звільнених рабів у Гітсвіллі, округ Нортумберленд, штат Вірджинія, під назвою Аркадія, на 400 акрах, придбаних її батьком, включно зі школою для навчання їхніх дітей, Гаулендською капличною школою[11][9]. Вона продовжувала активно цікавитися афроамериканською освітою, жертвуючи гроші та матеріали, а також відвідуючи адміністраторів багатьох шкіл і листуючись з ними[9]. Повернувшись до Шервуда, Нью-Йорк після смерті батька у 1881 році, вона успадкувала 50 000 доларів (1,4 мільйона доларів у перерахунку на 2021 рік) і керувала вибраною школою Шервуда до 1926 року, коли вона стала державною й отримала назву від штату Нью-Йорк Початкова школа Емілі Гоуленд[9].

Гауленд брала активну участь у рухах за жіноче виборче право, мир і помірність; була членом Жіночого християнського союзу тверезості[12]. У 1858 році вона почала організовувати лекції про права жінок і зустрічі з Сьюзен Ентоні та Елізабет Кеді Стентон. У 1878 році вона виступала на 30-й ювілейній Конференції у Сенека-Фоллс, у 1894 році — у легіслатурі штату Нью-Йорк[13]. Коли рух за виборче право розділився на дві групи: Національну асоціацію жінок за виборче право й Американську асоціацію жінок за виборче право, Гауленд не стала на чийсь бік, а відвідувала зустрічі обох груп[12]. У 1903 році вона пила чай із королевою Вікторією під час поїздки до Лондона на міжнародну зустріч суфражисток. У 1904 році вона виступала перед Конгресом і була присутньою на парадах суфражистів 1912 і 1913 років у Нью-Йорку[13]. Існує думка, що вона переконала Езру Корнелла у тому, що він, як квакер, має зробити Корнельський університет закладом зі спільним навчанням[12].

У 1926 році вона стала почесним доктором літератури в Університеті штату Нью-Йорк, в Олбані, ставши першою жінкою, вшанованою таким ступенем від цього закладу[9]. Вона також була автором історичного нарису ранньої історії квакерів в окрузі Каюга, штат Нью-Йорк «Історичний нарис друзів в окрузі Каюга»[14].

У 1890 році Гауленд стала однією з перших жінок-директорів національного банку в США в Першому національному банку Аврори в Аврорі, Нью-Йорк[15], пропрацювавши там до своєї смерті, у віці 101 рік.

Спадщина

[ред. | ред. код]

Її документи зберігаються в кількох університетах, включно з Корнелльським університетом[16], Гаверфордським коледжем[10] і Суортморським коледжем[17]. Фотоальбом, що містить фотографії родини, друзів і колег, а також сувенірні зображення видатних аболіціоністів і відомих діячів 1860-х і 1870-х років є спільною власністю Національного музею афроамериканської історії та культури та Бібліотеки Конгресу[18]. У 2021 році її ввели до Національної зали слави жінок[19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. а б American Council of Learned Societies, Press O. U. American National Biography Online / S. Ware[New York]: Oxford University Press, 2000. — ISSN 1470-6229
  3. а б в https://archives.tricolib.brynmawr.edu/resources/5066howl
  4. SNAC — 2010.
  5. а б https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Emily_Howland
  6. Geni.com — 2006.
  7. Locke, Mamie E. (February 2000). Emily Howland. American National Biography Online. Процитовано 2 березня 2017.
  8. а б в Obituaries. The Quarterly Journal of the New York State Historical Association. 10 (4): 346—348. October 1929. JSTOR 43565516.
  9. а б в г д United States Department of the Interior OMB No. 1024-0018, National Park Service. NATIONAL REGISTER OF HISTORIC PLACES.CONTINUATION SHEET. Section 8: Significance. (Property Sherwood Equal Rights Historic District. Location Cayuga County, New York) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 10 березня 2018.
  10. а б в Finding Aid for the EMILY HOWLAND PAPERS,1926-1975 (Haverford College Library Special Collections). Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2018.
  11. Jeffrey M. O'Dell and Carolyn E. Jett (June 1989). National Register of Historic Places Inventory/Nomination: Howland Chapel School (PDF). Virginia Department of Historic Resources. Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2017. Процитовано 24 серпня 2013.
  12. а б в Hope., Bacon, Margaret (1989). Mothers of feminism : the story of Quaker women in America (c1986) (вид. 1st paperback Harper & Row). San Francisco: Harper & Row. ISBN 0062500465. OCLC 21550452.
  13. а б NATIONAL REGISTER OF HISTORIC PLACES CONTINUATION SHEET (PDF). United States Department of the Interior – National Park Service. Архів оригіналу (PDF) за 10 September 2016. Процитовано 28 березня 2019.
  14. Judith Colucci Breault (1981). The Odyssey of a Humanitarian: Emily Howland, 1827-1929. Ayer Publishing. ISBN 0-405-14076-2.
  15. Willard, Frances Elizabeth; Livermore, Mary Ashton (1893). Woman of the Century: Fourteen Hundred-seventy Biographical Sketches Accompanied by Portraits of Leading American Women in All Walks of Life (Moulton, 1893). ISBN 9780722217139. Процитовано 10 березня 2018.
  16. Emily Howland Papers,1797-1938. Collection No.2681 (Division of Rare and Manuscript Collections Cornell University Library). Процитовано 10 березня 2018.
  17. An Inventory of the Emily Howland Family Papers, 1763-1929 (Friends Historical Library of Swarthmore College). Процитовано 10 березня 2018.
  18. Photograph album owned by Emily Howland. National Museum of African American History and Culture (англ.). Процитовано 27 березня 2019.
  19. Michelle Obama, Mia Hamm chosen for Women's Hall of Fame. 8 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]